26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак генеральний писар І. Мазепа обирається гетьманом. Тут же підписується нова угода з Москвою - Коломацькі статті: гетьман не мав права змінювати генеральну старшину без дозволу царя, у Батурині розміщувався полк московських стрільців, для захисту від татар на півдні будувалися міста-фортеці (запорожці сприйняли це як зазіхання на їхні привілеї). Разом із тим статті не дозволяли російським воєводам втручатися в українські справи.
У кінці XVII ст. Мазепа зі своїм військом бере участь у походах Петра І проти Туреччини. Були захоплені фортеці Кізикермен, Ісламкермен. Але у 1700 р. Петро І укладає мир з Туреччиною, починаючи Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Підписується Константинопольська мирна угода, згідно з якою дніпровські фортеці мали бути ліквідовані. Азов переходив до Росії, але вона не отримувала виходу до Чорного моря.
Повстанці сприйняли це як допомогу з боку Росії, але гетьман у своєму універсалі розкрив сенс цієї акції: допомога польському королеві у наведенні порядку в країні. Проте повстанці не припинили опору, і тільки арешт Палія та захоплення Мазепою основних міст Правобережжя покладають йому край. Мазепа затвердився на Правобережжі, збільшив кількість полків, роздав землі козацькій старшині.
Отут Мазепа робить свій історичний вибір і починає переговори зі Швецією. Він обіцяє Карлові XII зимові квартири в Україні для шведської армії, запаси їжі та фуражу та військову допомогу в обмін на звільнення України від впливу Москви. В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам.
Спілка зі Швецією і поразка у війні з Росією безумовно відіграли фатальну роль в історії України. Головними причинами провалу політики Мазепи можна вважати передусім вузькість соціальної бази, на яку він спирався, і переоцінка сил Швеції. Це й зумовило неможливість збереження оптимального варіанту української автономії у найскладніших внутрішньо- і зовнішньополітичних умовах.
Белгородско-Харьковская наступательная операция (3 -- 23 августа 1943 г.).
Белгородско-харьковский плацдарм обороняла 4-я танковая армия и оперативная группа "Кемпф". В их составе насчитывалось 18 дивизий, в том числе 4 танковые. Здесь противник создал 7 оборонительных рубежей общей глубиной до 90 км, а так же 1 обвод вокруг Белгорода и 2 -- вокруг Харькова.[31]
Замысел ставки ВГК заключался в том, ...
Предисловие:
Продолжив дело Ленина, Сталин сам боялся тех, в своем окружении, кто мог бы быть опасен для него самого и, в последствии, занять его место. Его самого боялись и, пока он был жив, – он был реальной угрозой любому, кто был в пределах его влияния, а тем более для тех, кто находился рядом с ним. Во время его правления власть в стране была с ...
Историография
В последние годы в мировой историографии резко усилилось внимание к истории "холодной войны", как в целом, так и к отдельным ее эпизодам, таким, например, как Карибский кризис. Особенную активность проявляют историки и политологи США. Именно они выступали инициаторами проведения трех конференций в Москве, Гаване и Вашингтоне п ...