26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак генеральний писар І. Мазепа обирається гетьманом. Тут же підписується нова угода з Москвою - Коломацькі статті: гетьман не мав права змінювати генеральну старшину без дозволу царя, у Батурині розміщувався полк московських стрільців, для захисту від татар на півдні будувалися міста-фортеці (запорожці сприйняли це як зазіхання на їхні привілеї). Разом із тим статті не дозволяли російським воєводам втручатися в українські справи.
У кінці XVII ст. Мазепа зі своїм військом бере участь у походах Петра І проти Туреччини. Були захоплені фортеці Кізикермен, Ісламкермен. Але у 1700 р. Петро І укладає мир з Туреччиною, починаючи Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Підписується Константинопольська мирна угода, згідно з якою дніпровські фортеці мали бути ліквідовані. Азов переходив до Росії, але вона не отримувала виходу до Чорного моря.
Повстанці сприйняли це як допомогу з боку Росії, але гетьман у своєму універсалі розкрив сенс цієї акції: допомога польському королеві у наведенні порядку в країні. Проте повстанці не припинили опору, і тільки арешт Палія та захоплення Мазепою основних міст Правобережжя покладають йому край. Мазепа затвердився на Правобережжі, збільшив кількість полків, роздав землі козацькій старшині.
Отут Мазепа робить свій історичний вибір і починає переговори зі Швецією. Він обіцяє Карлові XII зимові квартири в Україні для шведської армії, запаси їжі та фуражу та військову допомогу в обмін на звільнення України від впливу Москви. В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам.
Спілка зі Швецією і поразка у війні з Росією безумовно відіграли фатальну роль в історії України. Головними причинами провалу політики Мазепи можна вважати передусім вузькість соціальної бази, на яку він спирався, і переоцінка сил Швеції. Це й зумовило неможливість збереження оптимального варіанту української автономії у найскладніших внутрішньо- і зовнішньополітичних умовах.
Штурм Сталинграда
Период с 3 по 13 сентября оказался поворотным для верховных командований обеих сторон. В эти дни были приняты решения, которые предопределили и сход стратегической обороны Сталинграда, и коренной перелом в ходе всей войны.
К началу сентября немецкое командование оказалось в трудном положении: окружить и уничтожить русские армии на подс ...
Особенности цивилизационного развития России в конце 19 начале20 вв.
Революция 1905 г. и реформы в Росси в начале 20 в.
В результате капиталистического развития России, ускоренной монополизации ее экономики в сложных условиях многоукладности и искусственного сдерживания государственной властью развития рыночных отношений в стране обострились старые проблемы и возникли новые. Тяжелое положение рабочего класса, нерешенность аграрного и национального вопрос ...
Внутренняя политика Ивана Грозного
Иван IV Васильевич Грозный (1530-1584 гг.)
Первый русский царь, правивший с 1547г., крупный государственный деятель, сын великого князя Василия III и Елены Глинской. Был женат восемь раз, но был несчастлив в потомстве: все его дети умирали маленькими. В конце жизни имел только сына Федора, неспособного к управлению, да малолетнего Дмит ...