26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак генеральний писар І. Мазепа обирається гетьманом. Тут же підписується нова угода з Москвою - Коломацькі статті: гетьман не мав права змінювати генеральну старшину без дозволу царя, у Батурині розміщувався полк московських стрільців, для захисту від татар на півдні будувалися міста-фортеці (запорожці сприйняли це як зазіхання на їхні привілеї). Разом із тим статті не дозволяли російським воєводам втручатися в українські справи.
У кінці XVII ст. Мазепа зі своїм військом бере участь у походах Петра І проти Туреччини. Були захоплені фортеці Кізикермен, Ісламкермен. Але у 1700 р. Петро І укладає мир з Туреччиною, починаючи Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Підписується Константинопольська мирна угода, згідно з якою дніпровські фортеці мали бути ліквідовані. Азов переходив до Росії, але вона не отримувала виходу до Чорного моря.
Повстанці сприйняли це як допомогу з боку Росії, але гетьман у своєму універсалі розкрив сенс цієї акції: допомога польському королеві у наведенні порядку в країні. Проте повстанці не припинили опору, і тільки арешт Палія та захоплення Мазепою основних міст Правобережжя покладають йому край. Мазепа затвердився на Правобережжі, збільшив кількість полків, роздав землі козацькій старшині.
Отут Мазепа робить свій історичний вибір і починає переговори зі Швецією. Він обіцяє Карлові XII зимові квартири в Україні для шведської армії, запаси їжі та фуражу та військову допомогу в обмін на звільнення України від впливу Москви. В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам.
Спілка зі Швецією і поразка у війні з Росією безумовно відіграли фатальну роль в історії України. Головними причинами провалу політики Мазепи можна вважати передусім вузькість соціальної бази, на яку він спирався, і переоцінка сил Швеції. Це й зумовило неможливість збереження оптимального варіанту української автономії у найскладніших внутрішньо- і зовнішньополітичних умовах.
Подготовка крестьянской реформы
Таково было положение дел, когда 19 февраля 1855 г. вступил на престол новый император[14]. Он был известен за представителя дворянских привилегий, и первые акты его царствования поддерживали в дворянском обществе это убеждение. Актами этими было выражено и подчеркнуто намерение нового правительства нерушимо охранять дворянские права. В ...
Социально-политические условия развития Казахстана второй половины XIX века. Политическое и экономическое положение Казахстана во второй
половине XIX века
В период второй половины XIX присоединения Казахстана к России было практически завершено. Этот процесс шел в несколько этапов.
Поначалу создавалось впечатление, что переход Казахстана под покровительство России может произойти мирно и без особых осложнений. Абулхаир-хану (ум. В 748 г.) удалось убедить определенную часть наиболее влият ...
Общественный строй
Особенности общественного строя Новгорода определялись прежде всего своеобразием экономического развития этого крупнейшего торгового, культурного и ремесленного центра, имевшего большие колонии. Господствующий класс – феодалы, крупные землевладельцы – был тесно связан с торговлей и ремеслом, с эксплуатацией населения, зависимых земель. ...