26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак генеральний писар І. Мазепа обирається гетьманом. Тут же підписується нова угода з Москвою - Коломацькі статті: гетьман не мав права змінювати генеральну старшину без дозволу царя, у Батурині розміщувався полк московських стрільців, для захисту від татар на півдні будувалися міста-фортеці (запорожці сприйняли це як зазіхання на їхні привілеї). Разом із тим статті не дозволяли російським воєводам втручатися в українські справи.
У кінці XVII ст. Мазепа зі своїм військом бере участь у походах Петра І проти Туреччини. Були захоплені фортеці Кізикермен, Ісламкермен. Але у 1700 р. Петро І укладає мир з Туреччиною, починаючи Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Підписується Константинопольська мирна угода, згідно з якою дніпровські фортеці мали бути ліквідовані. Азов переходив до Росії, але вона не отримувала виходу до Чорного моря.
Повстанці сприйняли це як допомогу з боку Росії, але гетьман у своєму універсалі розкрив сенс цієї акції: допомога польському королеві у наведенні порядку в країні. Проте повстанці не припинили опору, і тільки арешт Палія та захоплення Мазепою основних міст Правобережжя покладають йому край. Мазепа затвердився на Правобережжі, збільшив кількість полків, роздав землі козацькій старшині.
Отут Мазепа робить свій історичний вибір і починає переговори зі Швецією. Він обіцяє Карлові XII зимові квартири в Україні для шведської армії, запаси їжі та фуражу та військову допомогу в обмін на звільнення України від впливу Москви. В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам.
Спілка зі Швецією і поразка у війні з Росією безумовно відіграли фатальну роль в історії України. Головними причинами провалу політики Мазепи можна вважати передусім вузькість соціальної бази, на яку він спирався, і переоцінка сил Швеції. Це й зумовило неможливість збереження оптимального варіанту української автономії у найскладніших внутрішньо- і зовнішньополітичних умовах.
Сельские общины. Эксплуатация и закрепощение крестьян феодалами
Главными занятиями крестьян на Украине оставались земледелие и скотоводство. Постепенно внедрялись трехпольная, двухпольная, переложная и подсечная системы обработки земли.
Крестьяне жили отдельными хозяйствами — дымами, которые объединялись в дворища (по несколько дымов). Дворища входили в сельские общины, где крестьяне сообща пользов ...
Развитие политической свободы и самостоятельности Новгорода и Пскова
В X – XI вв. Новгород находился под властью великих князей Киевских, которые держали в нем своего наместника и которым Новгород до времен Ярослава Мудрого платил дань.
Разделение Руси в XI – XII вв. на несколько отдельных княжеств ослабило силу и влияние Киевского князя, а раздоры и междоусобия в княжеском роде предоставили возможность ...
Черные люди
Все остальное городское население называлось черными или молодшими людьми – мелкие ремесленники и наемные рабочие - плотники, каменщики, гончары, кузнецы портные, кожевенники, далее – рыболовы, лодочники, перевозчики и т.д.
Черные люди платили подати, выполняли повозную повинность - «городовое дело», т.е. занимались постройкой и ремонт ...