26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак генеральний писар І. Мазепа обирається гетьманом. Тут же підписується нова угода з Москвою - Коломацькі статті: гетьман не мав права змінювати генеральну старшину без дозволу царя, у Батурині розміщувався полк московських стрільців, для захисту від татар на півдні будувалися міста-фортеці (запорожці сприйняли це як зазіхання на їхні привілеї). Разом із тим статті не дозволяли російським воєводам втручатися в українські справи.
У кінці XVII ст. Мазепа зі своїм військом бере участь у походах Петра І проти Туреччини. Були захоплені фортеці Кізикермен, Ісламкермен. Але у 1700 р. Петро І укладає мир з Туреччиною, починаючи Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Підписується Константинопольська мирна угода, згідно з якою дніпровські фортеці мали бути ліквідовані. Азов переходив до Росії, але вона не отримувала виходу до Чорного моря.
Повстанці сприйняли це як допомогу з боку Росії, але гетьман у своєму універсалі розкрив сенс цієї акції: допомога польському королеві у наведенні порядку в країні. Проте повстанці не припинили опору, і тільки арешт Палія та захоплення Мазепою основних міст Правобережжя покладають йому край. Мазепа затвердився на Правобережжі, збільшив кількість полків, роздав землі козацькій старшині.
Отут Мазепа робить свій історичний вибір і починає переговори зі Швецією. Він обіцяє Карлові XII зимові квартири в Україні для шведської армії, запаси їжі та фуражу та військову допомогу в обмін на звільнення України від впливу Москви. В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам.
Спілка зі Швецією і поразка у війні з Росією безумовно відіграли фатальну роль в історії України. Головними причинами провалу політики Мазепи можна вважати передусім вузькість соціальної бази, на яку він спирався, і переоцінка сил Швеції. Це й зумовило неможливість збереження оптимального варіанту української автономії у найскладніших внутрішньо- і зовнішньополітичних умовах.
Князь
Победа республиканского строя не привела к ликвидации князя как политической фигуры в Новгороде и Пскове. Князья приглашались после того, как их кандидатура предварительно обсуждалась на Совете. Затем кандидатура рекомендовалась вечу. ...
Погребальный обряд
«Сама идея погребения умерших сородичей зарождается еще в каменном веке, но в эпоху бронзы этот аспект мировоззренческой деятельности наполняется новым содержанием. В этом сложном комплексе представлений центральное
место занимала идея о том, что мир мертвых в общих своих чертах соответствует миру живых людей. Именно отсюда берет свои и ...
Влияние или последствия присоединения Казахстана к России на развитие
XIX век в культурной жизни Казахстана по праву называется просветительским. Под мощным влиянием мировой цивилизации пробудился глубокий интерес к приобретаемым Россией восточным землям. В Казахстан стали прибывать ученые, географы и путешественники, востоковеды; по материалам Казахстана работали историки. Своими исследованиями огромный ...