26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак генеральний писар І. Мазепа обирається гетьманом. Тут же підписується нова угода з Москвою - Коломацькі статті: гетьман не мав права змінювати генеральну старшину без дозволу царя, у Батурині розміщувався полк московських стрільців, для захисту від татар на півдні будувалися міста-фортеці (запорожці сприйняли це як зазіхання на їхні привілеї). Разом із тим статті не дозволяли російським воєводам втручатися в українські справи.
У кінці XVII ст. Мазепа зі своїм військом бере участь у походах Петра І проти Туреччини. Були захоплені фортеці Кізикермен, Ісламкермен. Але у 1700 р. Петро І укладає мир з Туреччиною, починаючи Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Підписується Константинопольська мирна угода, згідно з якою дніпровські фортеці мали бути ліквідовані. Азов переходив до Росії, але вона не отримувала виходу до Чорного моря.
Повстанці сприйняли це як допомогу з боку Росії, але гетьман у своєму універсалі розкрив сенс цієї акції: допомога польському королеві у наведенні порядку в країні. Проте повстанці не припинили опору, і тільки арешт Палія та захоплення Мазепою основних міст Правобережжя покладають йому край. Мазепа затвердився на Правобережжі, збільшив кількість полків, роздав землі козацькій старшині.
Отут Мазепа робить свій історичний вибір і починає переговори зі Швецією. Він обіцяє Карлові XII зимові квартири в Україні для шведської армії, запаси їжі та фуражу та військову допомогу в обмін на звільнення України від впливу Москви. В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам.
Спілка зі Швецією і поразка у війні з Росією безумовно відіграли фатальну роль в історії України. Головними причинами провалу політики Мазепи можна вважати передусім вузькість соціальної бази, на яку він спирався, і переоцінка сил Швеції. Це й зумовило неможливість збереження оптимального варіанту української автономії у найскладніших внутрішньо- і зовнішньополітичних умовах.
Реформы 60-х годов XVIII века
Царская Россия стремилась к полному подчинению всей Речи Посполитой своему политическому влиянию и поэтому высказывалась первоначально против ее раздела, предпочитая иметь на своих западных границах слабую и зависимую Речь Посполитую, а не агрессивную Пруссию. Однако международная обстановка 60-х годов толкала Россию на союз с Пруссией ...
Военная реформа Петра I и
реформы органов управления
Военная реформа была первоочередным преобразовательным делом Петра. Она была наиболее продолжительной и самой тяжелой как для него самого, так и для народа.
Заслугой Петра является создание регулярной российской армии. Московские стрелецкие полки Петр I расформировал и с помощью преображенцев и семеновцев, выросших из «потешных» полков ...
XV век - век завершения политического объединения Франции и ее
государственной централизации
В 1453 г. заканчивается Столетняя война, и во второй половине XV в. во Франции оформляются новые положительные тенденции как во внутренней жизни страны, так и во внешнеполитической. Меняется характер экономики, внешнеполитическая ориентация. Столетняя война консолидировала силы Франции, несмотря на послевоенную разруху. Война пробудила ...