Створюючи нову географічну карту, М.Вальдземюллер назвав спершу “Америкою” лише північно-східну частину Бразилії, яка у португальців уже мала назву Санта-Круш (Земля Святого Хреста), в Іспанії ще довгий час на картах вживалися назви “Індія”, “Вест-Індія”, а потім “Новий Світ”. Коли стало ясно, що Америка - єдина частина світу, картограф, можливо, зрозумівши помилку, спробував вилучити з повторного видання своєї книги “Вступ до космографії” ім’я Веспуччі. Але назва “Колумбія” вже не мала успіху, найменування “Америка” міцно закріпилося за новим континентом.
Щоправда, колонізація внутрішніх районів Л.А. затягнулася на тривалий час унаслідок упертого опору корінного населення і біглих рабів: новоінкської держави 1535-1572 рр., арауканів південного Чилі та гірського Перу, негритянська Республіка Палмаріс 1630-1697 рр. на північному сході Бразилії та ін. Окрім уже зазначених причин поразок індіанців, злий жарт з ацтеками зіграла легенда про білошкірого бога Кетцалькоатля, що нібито навчив їх землеробству, металургії, наукам та управлінню державою. Коли бог Тескатліпока вигнав його з Мексіки, Кетцалькоатль пророкував своє повернення разом із білошкірими людьми. Якщо зіставити календар ацтеків з християнським, то це мало статися в 1363, 1467 або 1519 р., коли Е.Кортес дійсно з’явився біля узбережжя Мексики.
Відмінності у рівні суспільно-політичного розвитку індіанських племен і народностей на момент завоювання зумовили і відмінності в соціально-економічній організації колоній. Венесуела і Бразилія, індіанські племена котрих вчинили жорсткий опір колонізаторам, були перетворені в колонії переважно переселенського типу з переважанням плантаційного рабства. В районах старої землеробської культури, де існували індіанські територіальні общини, була запроваджена система енком’єди (іспанською – опіка, захист), при якій номінально вільні індіанці передавалися під “опіку” завойовниками, котрим були зобов’язані сплачувати оброк та відбувати панщину в рудниках і маєтках.
На території Парагваю і частково Аргентини та Бразилії місіонери-єзуїти створили систему експлуатації общин, яка відтворювала в загальних рисах кастову організацію держави інків (держава єзуїтів 1610-1767 рр.). Взагалі ж католицьке духовенство в Л.А. користувалося всілякими привілеями й було звільнене від податків та повинностей.
Нашествие татар, устройство Русских земель во II-й половине XIII века
Нашествие татар и татарское господство над Русью значительно углубило обособление Великороссии. Разгром Северной Руси татарами в 1237-1238 годах, а южной в 1240-1241 годах принес им не только сильное разорение, но завершился образованием царства Золотой Орды на низовьях Волги и подчинением русских земель власти ханов. Эта зависимость от ...
Ремесла и промыслы
Монголо-татарское нашествие принесло огромный вред ремеслам на Руси. Погибло много ремесленников-умельцев, мастерские превратились в развалины. Ремесленное производство возродилось прежде всего на Галицкой и Волынской землях, где золотоордынское иго ощущалось меньше. Туда прибывали ремесленники из разных концов Руси, а также венгерские, ...
Социально-экономическое положение страны (1945 - 984 гг.)
За годы войны Советский Союз потерял 27 миллионов человеческих жизней и 30 % национального богатства страны.
Восстановление народного хозяйства начали с тяжелой промышленности. Эта задача была решена в кратчайшие сроки. Уже в 1948 г. объем промышленного производства достиг довоенного уровня. Этому способствовали самоотверженный труд лю ...