Створюючи нову географічну карту, М.Вальдземюллер назвав спершу “Америкою” лише північно-східну частину Бразилії, яка у португальців уже мала назву Санта-Круш (Земля Святого Хреста), в Іспанії ще довгий час на картах вживалися назви “Індія”, “Вест-Індія”, а потім “Новий Світ”. Коли стало ясно, що Америка - єдина частина світу, картограф, можливо, зрозумівши помилку, спробував вилучити з повторного видання своєї книги “Вступ до космографії” ім’я Веспуччі. Але назва “Колумбія” вже не мала успіху, найменування “Америка” міцно закріпилося за новим континентом.
Щоправда, колонізація внутрішніх районів Л.А. затягнулася на тривалий час унаслідок упертого опору корінного населення і біглих рабів: новоінкської держави 1535-1572 рр., арауканів південного Чилі та гірського Перу, негритянська Республіка Палмаріс 1630-1697 рр. на північному сході Бразилії та ін. Окрім уже зазначених причин поразок індіанців, злий жарт з ацтеками зіграла легенда про білошкірого бога Кетцалькоатля, що нібито навчив їх землеробству, металургії, наукам та управлінню державою. Коли бог Тескатліпока вигнав його з Мексіки, Кетцалькоатль пророкував своє повернення разом із білошкірими людьми. Якщо зіставити календар ацтеків з християнським, то це мало статися в 1363, 1467 або 1519 р., коли Е.Кортес дійсно з’явився біля узбережжя Мексики.
Відмінності у рівні суспільно-політичного розвитку індіанських племен і народностей на момент завоювання зумовили і відмінності в соціально-економічній організації колоній. Венесуела і Бразилія, індіанські племена котрих вчинили жорсткий опір колонізаторам, були перетворені в колонії переважно переселенського типу з переважанням плантаційного рабства. В районах старої землеробської культури, де існували індіанські територіальні общини, була запроваджена система енком’єди (іспанською – опіка, захист), при якій номінально вільні індіанці передавалися під “опіку” завойовниками, котрим були зобов’язані сплачувати оброк та відбувати панщину в рудниках і маєтках.
На території Парагваю і частково Аргентини та Бразилії місіонери-єзуїти створили систему експлуатації общин, яка відтворювала в загальних рисах кастову організацію держави інків (держава єзуїтів 1610-1767 рр.). Взагалі ж католицьке духовенство в Л.А. користувалося всілякими привілеями й було звільнене від податків та повинностей.
Объективные и субъективные предпосылки возникновения культа
личности.
Об опасности возникновения этого явления в революционном движении мыслители России и Европы предупреждали уже в 70-е годы ХIХ века
Симптомы этого явления в российском социал-демократическом движении появились еще до 1917 года. После прихода большевиков к власти в поведении Л. Троцкого, Г. Зиновьева, И. Сталина стали наблюд ...
Деятельность Крестьянского банка
В 1906-1907 гг. указами царя некоторая часть государственных и удельных земель была передана Крестьянскому банку для продажи крестьянам с целью ослабления земельной тесноты.
Противники столыпинской земельной реформы говорили, что она проводится по принципу: «Богатым прибавится, у бедных отнимется». По замыслу сторонников реформы кресть ...
Формирование и развитие государственной власти
По-видимому, к VIII в. до н. э. относится возникновение у римлян царской власти, испытавшей значительное влияние этрусской традиции. Царь титуловался rех, обладал функциями вождя и жреца; он имел привилегию восседать на курульном кресле из слоновой кости, имел 12 телохранителей – ликторов, вооруженных топориками - фасциями. Царь избирал ...