Створюючи нову географічну карту, М.Вальдземюллер назвав спершу “Америкою” лише північно-східну частину Бразилії, яка у португальців уже мала назву Санта-Круш (Земля Святого Хреста), в Іспанії ще довгий час на картах вживалися назви “Індія”, “Вест-Індія”, а потім “Новий Світ”. Коли стало ясно, що Америка - єдина частина світу, картограф, можливо, зрозумівши помилку, спробував вилучити з повторного видання своєї книги “Вступ до космографії” ім’я Веспуччі. Але назва “Колумбія” вже не мала успіху, найменування “Америка” міцно закріпилося за новим континентом.
Щоправда, колонізація внутрішніх районів Л.А. затягнулася на тривалий час унаслідок упертого опору корінного населення і біглих рабів: новоінкської держави 1535-1572 рр., арауканів південного Чилі та гірського Перу, негритянська Республіка Палмаріс 1630-1697 рр. на північному сході Бразилії та ін. Окрім уже зазначених причин поразок індіанців, злий жарт з ацтеками зіграла легенда про білошкірого бога Кетцалькоатля, що нібито навчив їх землеробству, металургії, наукам та управлінню державою. Коли бог Тескатліпока вигнав його з Мексіки, Кетцалькоатль пророкував своє повернення разом із білошкірими людьми. Якщо зіставити календар ацтеків з християнським, то це мало статися в 1363, 1467 або 1519 р., коли Е.Кортес дійсно з’явився біля узбережжя Мексики.
Відмінності у рівні суспільно-політичного розвитку індіанських племен і народностей на момент завоювання зумовили і відмінності в соціально-економічній організації колоній. Венесуела і Бразилія, індіанські племена котрих вчинили жорсткий опір колонізаторам, були перетворені в колонії переважно переселенського типу з переважанням плантаційного рабства. В районах старої землеробської культури, де існували індіанські територіальні общини, була запроваджена система енком’єди (іспанською – опіка, захист), при якій номінально вільні індіанці передавалися під “опіку” завойовниками, котрим були зобов’язані сплачувати оброк та відбувати панщину в рудниках і маєтках.
На території Парагваю і частково Аргентини та Бразилії місіонери-єзуїти створили систему експлуатації общин, яка відтворювала в загальних рисах кастову організацію держави інків (держава єзуїтів 1610-1767 рр.). Взагалі ж католицьке духовенство в Л.А. користувалося всілякими привілеями й було звільнене від податків та повинностей.
От Л. Эрхарда к К. Кизингеру: расцвет и крах немецкого правительства «государства
благосостояния»
К началу 60-х гг. политический рейтинг Аденауэра начал быстро снижаться. Его консервативность, не терпимость к чужому мнению, подозрительность становились препятствием для эффективной работы и вызывали все большее недовольство в партии. 23 апреля 1963 г. на заседании депутатской фракции ХДС было принято решение о назначении Эрхарда прее ...
Русь на пути к Куликовской победе
Ко времени Куликовской битвы русские земли почти полтора столетия стонали под игом Золотой Орды. Тяготы иноземного ига, конечно, не всегда были одинаковы – они давили то сильнее, то слабее. Иногда, как это было, например, в годы кровавых усобиц в Орде, зависимость от нее ослабевала очень заметно. Но карательные экспедиции ордынцев восст ...
Значение хрущёвского десятилетия.
Децентрализация в экономике, науке, управлении расширила самостоятельность местных руководителей, развивала их инициативу.
Даже в высшем руководстве страны не чувствовались былые авторитарные методы руководства. Небольшое исчезновение страха вызвало ослабление общественной дисциплины, стал резче проявляться национализм республик по отн ...